Куточок класного керівника

7 КЛАС Теми для батьківських зборів

Збори № 1
Тема: Статеві відмінності і статеве дозрівання. Проблеми і вирішення
Питання для обговорення
1. Значення родини в період статевого дозрівання дитини.
2. Фізіологія підлітка.
3. Шляхи вирішення даної проблеми в класі (педагогічні ситуації для батьків).

Збори N2 2 Тема: Роль родини в розвитку  учня
Питання для обговорення
1. Виступ класного керівника про роль родини в розвитку працездатності учнів.
2. Обмін досвідом родин (трудові традиції родини, значимість доручень тощо). До зборів проводиться анкетування учнів за темою зборів.


Збори № З
Тема: Воля і шляхи  формування в учнів
Питання для обговорення
1. Роль вольових якостей особистості в подоланні інстинктів.
2. Значення родини в подоланні дитиною негативних рис характеру.
3. Думка учнів про себе і свої вольові якості.

Збори № 4
Підсумкові батьківські збори.


Рекомендації щодо проведення батьківських зборів

1. Батьківські збори мають просвіщати батьків, а не кон статувати помилки й невдачі дітей у навчанні та недо ліки їхнього виховання.

 2. Тема зборів має враховувати вікові особливості дітей.

 3. Збори мають носити як теоретичний, так і практичний характер: обговорення ситуацій, тренінги, дискусії та ін.

 4. Збори не повинні присвячуватися обговоренню й осу дженню особистостей учнів. Щоб виховання дітей було успішним і допомагало вдо сконаленню особистісних якостей дитини, необхідно поєд нати зусилля педагогів і родини та визначити, яким чином повинні будуватися відносини вчителя і сім'ї. Існує певна специфіка родинного виховання, що відрізняється від виховання суспільного, але важливо знайти спільну основу, що поєднала б сім'ю і школу. Адже мета батьків і вчителя одна — виховати справжню людину.

 № 1 Тема. Особливості організації навчального процесу підлітків.

 Мета: І.Розповісти батькам про ставлення школя- рів-підлітків до навчання, формування у них схильностей та інтересів у навчанні, визна- чення ними улюблених дисциплін. 2.0бговорити з батьками прояви у підлітків факторів, що заважають правильній органі зації виконання домашніх завдань.

 З.Визначити роль батьків у прищепленні під літкам зацікавленості до навчання й самоос- віти.

 Коментар: готуючись до проведення батьківських зборів, учитель заздалегідь проводить анкетування і тестування учнів.

 Анкета для учнів «Моє навчання» Учні підкреслюють потрібні варіанти відповідей, допи- сують речення.

 1. Навчатися в школі мені: 1) цікаво; 2) нецікаво; 3) не знаю.

 2. Найулюбленіші мої предмети .

 3. Виконуючи самостійну роботу, я: 1) одразу ж беруся до справи, працюю завжди швидко; 2) спочатку намагаюсь зрозуміти завдання, ретельно все обмірковую, але потім дію без вагань, швидко; 3) дуже довго думаю, не можу почати виконання за вдання, почуваю себе невпевнено; 4) завжди хвилююсь, почуваю себе неспокійно, тому, що .

 4. Найчастіше я: 1) не розумію мети роботи; 5 2) не розумію завдання; 3) не знаю, як його виконати; 4) не вмію контролювати хід своєї роботи; 5) не знаю, як перевірити результати; 6) не вмію правильно розподілити час.

 5. Я дуже ціную допомогу вчителя, товаришів. 1) Так. 2) Ні.

 6. Якщо б я був учителем, то таким учням, як я, я б допо міг у наступному:

  Тест для учнів

 «Виявлення домінуючого мотиву навчання»

 На уроці учням пропонується виконати самостійно за вибором завдання, які різняться за: — складністю та характером діяльності (творче або ре продуктивне); — практичною або теоретичною спрямованістю пізна вальної діяльності; — характером виконання завдання (індивідуальне або групове). Одночасно кожний учень отримує аркуш, у якому по значає позицію щодо причини вибору того або іншого за-вдання: 1. Бажання себе випробувати. 2. Краще дізнатись про свої можливості з даного предмета. 3. Інтерес до предмета. 4. Бажання якомога більше дізнатись з даної галузі науки. 5. Корисно, знадобиться в майбутній роботі. 6. Цей предмет і знання з нього необхідні для подальшої освіти. 7. Упевненість в успіху з даного предмета. 8. Легко навчатись. 9. Бажання подолати труднощі. 10. Цікаво спілкуватися з товаришами на уроках з даного предмета. 6 11. Бажання мати авторитет серед товаришів, оскільки цей предмет престижний у даному колективі. 12. Подобається вчитель. 13. Бажання бути знавцем та освіченою людиною, цікавою для друзів. 14. Бажання бути готовим до самостійного життя. 15. Бажання бути духовно багатим, культурним і корисним для суспільства. 16. Щоб не лаяли батьки, вчителі. Це неприємно. Усі названі мотиви навчання (показники) класний ке- рівник розподіляє за вісьмома основними напрямами, що дозволяє йому судити про значимість для учня завдань, які він обирає. Аналіз вибраних мотивів дозволить учителю розподіли- ти учнів на три групи. Показники Інтерпретація Група за мотивацією 5, 14, 15 Самовизначення І 3, 4 Пізнавальні ІІ 5, 6 Вузькопрактичні ІІ 1, 2, 9 Саморозвиток І 12 Спілкування з учителем ІІІ 10 Спілкування з однолітками ІІІ 13 Самоствердження І 8, 16 Запобігання неприємностям ІІІ I група — включає учнів, які сприймають навчання з по- зиції справжньої необхідності. II група — включає учнів, для яких спонукальна сила сьогодення і майбутнього однакова. III група — включає учнів, які сприймають навчання в школі як «тимчасове» життя, що має для них обмежену та вимушену цінність. 7 Хід зборів Бесіда. Байдужість до навчання — проблема дитини чи дорослих? Кожна дитина у будь-якому віці допитлива і розумна по- своєму. В юності ж розумова активність набуває дещо дуже характерних рис. Одна з особливостей пізнавальної сфери підлітків — те- оретичність їхньої розумової діяльності. У цьому віці вияв- ляється живий інтерес вже не тільки і не стільки до самих фактів, скільки до їх аналізу, обговоренню і розміркову- ванню над ними. Підлітка часто цікавлять дуже абстрактні запитання: «Що таке випадковість? Що знаходиться поза Всесвітом?». Уже набагато менше уваги привертають наочний на- вчальний матеріал, самі по собі конкретні факти, повідом- лені вчителем або навчальною книгою. Навіть демонстрація ефектних дослідів не справляє на підлітків такого вражен- ня, яке вона справляє на трохи молодших учнів. У цьому віці цікаво узагальнювати факти, шукати теорії, що пояс- нюють той чи інший фізичний або хімічний ефект. Хочеть- ся слухати про це, сперечатись, розмірковувати. Психологи досліджували розвиток допитливості у шко- лярів. Вони дійшли висновку, що існує доволі поширене явище: байдужість школярів до навчальних дисциплін. Байдужість — одне з уособлень того сумного явища, назва якому формалізм знання. Учень втрачає сенс найважливі- ших понять матеріалу, який вивчає, і навіть не намагаєть- ся подолати перепону. Він слухає пояснення вчителя, читає підручник, художні твори, рекомендовані програмою, але не вникає, та й не намагається вникнути у незрозуміле. Ліниві і недопитливі... а хто винен у цьому? Учні? Або всі ми: родина, школа? Будьмо відверті: і все добре, і все погане, що є в дітях, — результат впливу дорослих. Будь- 8 який недолік у роботі школярів — так чи інакше є відобра- женням наших промахів. Основна книга, з якою працює школяр усі роки навчан- ня, — підручник. Як же складаються відносини між шко- лярем і підручником? Матеріал книги може бути далеким від інтересів учня. Підручник може бути нецікавим і тому, що для одних школярів він занадто складний, а для ін- ших — занадто простий. До того ж підлітки часто не озбро- єні навичками самостійно працювати з книгою, а механічне заучування викликає у них лише втому та нудьгу. Окрім цих особистих причин відчуження дитини від підручника, є одна спільна: позиція школяра по відношенню до навчан- ня. Дійсно, яку задачу ставимо ми, дорослі, перед школя- рем, коли він береться до навчання? Дуже просту: вивчи та дай відповідь. Вивчи, тобто запам'ятай і перекажи. А пере- казати треба, за думкою деяких дорослих, якомога ближче до тексту. Чим ближче — тим краще. А між тим саме до- слівний переказ зазвичай свідчить про нерозуміння тексту і про те, що дитина не ставила перед собою завдання зрозу- міти інформацію, яку вивчила. Помилкова формула «вивчи — дай відповідь» У чому ж полягають слабкі сторони задачі «вивчи і дай відповідь»? Перш за все, в тому, що учень стає пасивним виконувачем, а не активним творцем своїх знань. Пасивний розумовий труд набагато менш ефективний, ніж активний, творчий. До того ж він менш привабливий, більш важкий і зовсім не викликає позитивних емоцій. Саме тому знання, здобуті у такий спосіб, і залишаються формальними, не вбудовуються в духовний світ зростаючої людини, не стають джерелом розумового і морального роз- витку. Як викликати у підлітка зацікавленість до навчання У юнацькому віці яскраво виявляються індивідуальні відмінності в інтересах та схильностях. Помітно виділя- ються дві групи юнаків та дівчат. Якщо одні не відчувають 9 особливої схильності до окремих предметів і навчаються по всіх дисциплінах приблизно однаково, то в інших чітко визначені інтереси, про них вже відомо і вчителям, і одно- класникам, що ці учні сумлінно навчаються і люблять одні предмети і зовсім байдужі до інших. Що викликає зацікавленість до тих чи інших предме- тів? Причин багато, але найбільш поширені наступні: — цікаве викладання предмета; — інтерес до самої науки; — престижність даної сфери знань; — практична значимість предмета, пов'язана з життє- вими планами; — успіхи в навчанні з цього предмета; — захопливість самого процесу отримання знань, що вимагає розумової і практичної активності. Відкинувши пасивний метод навчання, батьки мають ви- кликати у дитини прагнення самостійно здобувати знання. Не запам'ятовувати, а перед усім аналізувати, осмислюва- ти, розуміти матеріал, виявляти особисту розумову актив- ність у засвоєнні навчального матеріалу — ось до чого слід привчати підлітків. Тоді і запам'ятовування стане більш легким і ґрунтовним. Треба навчити дитину не запам'ятову- вати все підряд, а вилучати головне, встановлювати в тексті смислові зв'язки і відношення, співвідносити нові знання з тими, що були засвоєні раніше, при цьому контролювати себе, самостійно ставити запитання до тексту, і ще багато чого іншого. Треба навчити підлітка зупиняти увагу на тому, чого він не знає або не розуміє. Іноді школярі не розуміють не лише окремих слів або висловлювань: вони, читаючи підручник, зустрічають і незрозумілі думки. Чи звертають вони ува- гу на ці думки? Чи намагаються їх «розшифрувати»? Чи завжди встановлюють для себе такий факт: в тексті є не- зрозуміла думка? Часто дорослі не переймаються проблемою нерозуміння їхніми дітьми нового матеріалу. Ми не лише не виховуємо 10 в дітях прагнення знайти відповідь, подолати бар'єр цьо- го нерозуміння, але іноді навіть перешкоджаємо. Зазвичай і в родинах, і в школі складається неправильне ставлення до того, що учень не розуміє чогось: це вважається йому за провину, може викликати докір, осудження або навіть глузування. Як слід чинити у цьому випадку? Ставлення дорослих до підлітка має бути доброзичливим, уважним, заохочу- вальним. Бо інакше дитина, зіткнувшись з глухою стіною байдужості, втратить бажання пізнати цей світ, відкрити для себе його таємниці. Батьки мають дати зрозуміти шко- ляреві, що дійти суті незрозумілого — важлива і необхідна справа. Це розуміння — перша сходинка активної обробки нових знань. Подивитись у вічі своєму незнанню або неро- зумінню — це перший поштовх до того, щоб забажати діз- натись і зрозуміти. Саме дізнатись і зрозуміти, а не просто вивчити. Навчаємо підлітка навчатись Що таке навчати навчатися самостійно? Це, по суті, постаратись допомогти дитині знайти власний, індивіду- альний стиль роботи, що дозволив би якомога повніше розкрити юну особистість. Підлітків слід навчати тому, як опанувати новий матеріал підручника, законспектувати статтю, записати лекцію, їм треба дати навички самостій- ного пошуку потрібної інформації, пояснити, як користува- тись довідковими матеріалами, каталогами та ін. Якість роботи залежить і від уміння правильно організо- вувати її. Отже, будемо навчати дітей планувати свої спра- ви, вибирати найбільш підходящих для занять режим дня, цінувати час, розумно розподіляти його. Мета навчання, у тому числі і домашнього, не просто оволодіння знаннями, але й розвиток самостійності мислен- ня, виховання здібностей, формування багатого духовного світу, морально здорової особистості. 11 Педагогічний практикум для батьків. 1. Батькам пропонується заповнити анкету. Анкета для батьків «Вплив родинної атмосфери на успішність дитини». 1) Чи знаєте Ви, від чого залежить психологічний настрій дитини на весь день? (Оберіть потрібний варіант відпо- віді.) а) Так. б) Ні. 2) Яке запитання Ви ставите дитині, коли вона повертаєть- ся зі школи? а) Які оцінки ти сьогодні отримав? б) Що було цікавого в школі? в) Чи не накоїв ти сьогодні що-небудь? 3) Що ви знаєте про те, як слід реагувати на успіхи та не- вдачі дитини у школі? а) Знаю багато, бо багато читав про це. б) Я мало читав про це. в) Нічого не знаю. 4) Чи знаєте Ви, що створює в родині атмосферу неспокою, що є перевантаженням для нервової системи дитини? а) Так, знаю. б) Знаю, проте хотілося б дізнатись більше. в) Не знаю нічого. 5) Чи потрібна Вам порада щодо здійснення контролю за роботою дитини вдома і щодо надання їй розумної допо- моги? а) Так, необхідна. б) Ні. 6) Чи вважаєте Ви, що підвищені й агресивні інтонації є невід'ємною частиною виховного процесу в родині? а) Так, це єдиний спосіб впливу на дитину. б) Так, але я обминаю цього. в) Ні, це неприпустимо. 12 Після анкетування проводиться обговорення його ре- зультатів. 2. Батькам пропонується ознайомитись і обговорити ре- зультати анкетування і тестування учнів. 3. Батькам пропонується ознайомитися з методичними рекомендаціями для підлітків щодо підвищення успіш- ності у навчанні, підтверджуючи ці рекомендації кон- кретними прикладами і, якщо потрібно, доповнити їх. Пам'ятка «Правила домашньої роботи» 1) Побачити в тексті головне (виділити головну думку, правило, закон). 2) Діалог з автором (у процесі читання учень начебто веде розмову з автором, перевіряє, чи співпадають його при- пущення з матеріалом підручника). 3) Навчитись ставити запитання (в процесі читання у сві- домості учня мають виникати запитання до тексту). 4) Складання плану (накидати пункти плану; пункт пла- ну — це стисле, в одне речення, формулювання основ- ного змісту частини тексту). 5) Суто запам'ятовування, самоконтроль (самоконтроль — необхідна умова і розуміння, і запам'ятовування). 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Пам'ятка «Організуй самого себе» Точно визнач мету своєї діяльності. Зосередь свої зусилля на головному. Вигадай собі стимули. Навчись говорити «ні». Використовуй час повністю. Берися до справи одразу ж. Слідкуй за тим, на що використовуєш вільний час. Старайся урізноманітнити заняття. Виховуй у собі повагу до власного часу. Навчись слухати. Набудь звички занотовувати важливу інформацію. Даєш слово — тримай; даєш зобов'язання — виконуй. 13 Підсумки зборів. Причини низької зацікавленості підлітків до навчання, головною мірою, пов'язані із тим, що способи викладання і способи засвоєння матеріалу відстають від зростаючих інтелектуальних потреб і можливостей учнів. Не люблять вони механічного заучування. А у повсякденній навчальній діяльності зберігаються два основні способи роботи: пояс- нення вчителя і самостійні заняття з підручником. Звідси й набридлива одноманітність. Не відчуваючи задоволення, радості від навчання, не вміючи самостійно, вільно кори- стуватись різними засобами навчальної роботи, багато хто зі школярів починає обтяжуватись навчанням. Ось чому так важливо підлітку навчатися самостійно здобувати знання і вміти їх обробляти, обирати потрібні ві- домості, добре запам'ятовувати їх, пов'язувати з іншими, бути на рівні сучасних досягнень науки. Тільки так може з'явитися справжній інтерес до пізнання, тільки у цьому випадку він буде стійким, таким, що спонукає діяти. І як- що ми, батьки, нині допоможемо юній людині розвинути потребу в знаннях, уміння набувати їх, то ці важливі якості залишаться з нею і після закінчення школи. 
ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ
        Неможна:
    1. Постійно критикувати дитину, бо вона незлюбить вас та інших людей.
    2. Часто насміхатись над дитиною, бо вона стане замкнутою.
    3. Постійно дорікати дитині, бо в неї з'явиться почуття безпідставної провини.
    4. Постійно сварити дитину, бо вона стане агресивною.
    5. Лаятися, вживати нецензурні слова, використовувати фізичне покарання.
        Необхідно:
    1. Підбадьорювати дитину, тоді вона буде впевненою в собі.
    2. Хвалити дитину, тоді вона намагатиметься стати кращою.
   3. Поводитись з дитиною чесно і справедливо, і вона намагатиметься бути справедливою.
    4. Створювати умови, щоб дитина почувала себе у безпеці, тоді вона вчитиметься вірити у людей.
    5. Постійно підтримувати дитину, заохочувати і розуміти, тоді вона буде любити і поважати інших.












МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 434 від 06 вересня 2000 року
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2000 року
за № 659/4880
Про затвердження Положення про класного керівника
навчального закладу системи загальної середньої освіти
(Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
Відповідно до Законів України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну  освіту" і Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України від 7 червня 2000 р. N 773/2000, наказую:
1. Затвердити Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (додається).
2. Визнати таким, що втратило чинність, Тимчасове положення про класного керівника середнього закладу освіти, затверджене наказом Міністерства освіти України 01.07.97 № 239 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.08.97 за № 337/2141.
3. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій довести Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти до відома керівників навчальних закладів.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра Огнев'юка В.О.
Міністр       В.Г.Кремень
Затверджено
Наказ Міністерства освіти
і науки України
06.09.2000 № 434
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2000 року
за № 659/4880
Положення
про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти
1. Загальні положення
1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу (далі - класний керівник).
1.2. Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.
1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.
1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:
- виховання громадянина України;
- формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;
- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти та професійно-технічної освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1135 "Про затвердження Державного стандарту професійно-технічної освіти", підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; (Абзац четвертий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
- реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців);
- формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв'язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи. (Пункт 1.4 доповнено абзацом дев'ятим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2. Організація діяльності класного керівника
2.1. Обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки. (Пункт 2.1 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2.2. Обов'язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року. (Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2.3. На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою.
У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.
У професійно-технічному навчальному закладі класне керівництво здійснюється в навчальних групах, учні (вихованці) яких під час навчання здобувають повну загальну середню освіту або навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної.
Функціональні обов'язки класного керівника розробляються відповідно до цього Положення з урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного, навчально-виробничого процесів і затверджуються директором навчального закладу. (Абзац четвертий пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 від 29.06.2006)
2.4. Класний керівник як організатор учнівського колективу: (Абзац перший пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 від 29.06.2006)
- сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;
- створює умови для організації змістовного дозвілля, у тому числі організовує та проводить відвідування музеїв, театрів, виставок, екскурсій, заходи з охорони природи; відповідає за профілактику бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи (особливо для учнів з числа незахищеної та пільгової категорії населення); (Абзац третій пункту 2.4 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
- проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;
- співпрацює з вчителями, викладачами, майстрами виробничого навчання, психологом, медичними працівниками, органами учнівського самоврядування, батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в учнівському колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців). (Абзац шостий пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
Класний керівник професійно-технічного навчального закладу спрямовує роботу батьківського колективу навчальної групи та органів учнівського самоврядування на покращення навчання та виховання учнів. (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
Класний керівник професійно-технічного навчального закладу спільно з майстром виробничого навчання навчальної групи: (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- систематично аналізує рівень навчальних досягнень та поведінку учнів, організовує навчальну допомогу; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- створює в навчальній групі необхідні умови для оволодіння професією, творчого відношення до праці, для засвоєння передових, прогресивних методів та прийомів роботи; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- проводить тематичні класні години, що спрямовані на виховання моральних цінностей, зацікавленості у питанні належності до обраної професії; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- забезпечує дотримання в навчальній групі встановленого порядку та дисципліни; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- проводить цілеспрямовану індивідуальну роботу з учнями групи; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- здійснює заходи щодо професійно-орієнтаційної роботи учнів шкіл; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- заохочує учнів до занять в гуртках художньої і технічної творчості, предметних гуртках та спортивних секціях; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 від 29.06.2006)
- залучає учнів до участі в конкурсах професійної майстерності, олімпіадах з навчальних предметів. (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2.5. Класний керівник має право на:
- відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних заходів, семестрових, річних атестацій та заліків у закріпленому класі (групі), бути присутнім на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи; (Абзац другий пункту 2.5 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців);
- ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів (вихованців);
- внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;
- відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання або в гуртожитку професійно-технічного навчального закладу (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання, а також виходити з пропозиціями на педагогічних зборах щодо притягнення до відповідальності батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, грубо поводяться зі своїми дітьми, завдають їм моральної та фізичної шкоди; (Абзац шостий пункту 2.5 в редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;
- вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);
- захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;
- матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.
2.6. Класний керівник зобов'язаний:
- вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів (вихованців);
- здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;
- інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;
- дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;
- пропагувати здоровий спосіб життя;
- постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
- вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо);
- регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не менше 2 разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування. (Пункт 2.6 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2.7. Класний керівник складає план роботи з учнівським колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу. (Пункт 2.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи.
2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями (вихованцями). Форми і види заохочення регулюються законодавством України.
Начальник головного управління
нормативного забезпечення та
взаємодії з регіонами       Я.П. Корнієнко

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)